Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин ), що характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується летально.
Джерелом збудника сказу (вірусу) є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус із слиною, через покуси та поглинення, вражаючи здорових тварин та людей.
Тривалість інкубаційного періоду залежить від багатьох факторів, найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-х тижнів до одного року.
З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слинні, слизові, підшлункова, молочна залози.
Клінічні ознаки сказу у тварин подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою.
Для типового прояву характерні стадії провісників (зміна поведінки), збудження і паралічів. Частіше переважає паралітичний сказ.
Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин і людей.
Перші ознаки хвороби у людей з’являються раптом, серед повного здоров’я. Вже за один-два дні на початку захворювання на місці загоєної від укусу рани рубці набухають і робляться темно-червоними, з’являється тягучий біль. Починається загальне нездужання, слабкість, з’являється почуття туги, пригніченості. Разом з цим хворий втрачає апетит, погано спить, стає неспокійним, дратівливим.
У хворого з’являється спрага, він просить пити, але проковтнути воду не може через судороги м’язів глотки. Розвивається тяжка ознака так званої „водобоязні”.
Захворювання триває 2-4 дні і закінчується смертю.
Слід пам’ятати, що у слині тварин вірус сказу з’являється за 10 діб до появи у неї перших ознак хвороби. Отже, навіть коли людину вкусила чи подряпала на перший погляд здорова тварина, треба негайно звернутися до лікаря.
Основним джерелом вірусу сказу в Україні, як на більшій частині Європи, є лисиця червона.
Хвора на сказ лисиця здатна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, наближає сказ до людини.
Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, а з ними нерідко бавляться діти.
Щоб запобігти зараженню тварин на сказ, їм треба щорічно робити профілактичні щеплення.
У 2005р. епізоотична ситуація по області погіршилась. Було зареєстровано 160 неблагополучних зі сказу пунктів, в яких на сказ захворіло 200 тварин.
Щорічно більше 4 тис. осіб звертається за антирабічною допомогою, більше 1,5 тис. отримують антирабічне лікування.
В м. Горішні Плавні в 2005р. звернулись за антирабічною допомогою 147 чоловік, із них потерпіли від домашніх тварин 101 особа. (68,7 %). Щепленими проти сказу були лише 18,8 % домашніх тварин, які нанесли покуси. Це свідчить про порушення правил утримання тварин.
В тому випадку, коли людину покусала або послинила підозріла на сказ тварина чи невідома собака, необхідно, перш за все, застосувати заходи для негайного знешкодження вірусу в рані. Місце укусу треба промити водою (краще з розчином мила) і обробити йодом.
Але єдиним заходом попередження сказу у людини, яку покусала хвора тварина, є щеплення. Тому після обробки рани необхідно негайно звернутися до лікаря. Треба пам’ятати, що сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити.
ВЛАСНИКИ ТВАРИН!
НЕ ПОРУШУЙТЕ ПРАВИЛА ЇХНЬОГО УТРИМАННЯ!
Б А Т Ь К И !
НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ДІТЯМ ПІДБИРАТИ НА ВУЛИЦЯХ
БЕЗДОМНИХ КІШОК ТА СОБАК !