У зимовий та весняний період звичною є ситуація, коли лікарі мають справу зі збільшенням кількості хворих на гострі респіраторні захворювання та грип. Проте останні роки медичні працівники зауважують, що наряду зі звертаннями з приводу гострих респіраторних інфекцій збільшилась кількість хворих на гострі кишкові захворювання. Більшість з них визвані ротавірусами, що спричинюють спалахи кишкових інфекцій у всьому світі та частіше за все вражають дітей раннього віку – від 6 місяців до 3 років життя.
Характерно, що найбільше розповсюдження цих збудників саме у зимово-весняний період року. Частіше за все вірус попадає до організму контактно-побутовим шляхом: через іграшки, соски, посуд і т.д; та через інфіковану їжу та воду. Реєструється значна кількість сімейних захворювань, коли декілька членів родини або навіть вся сім’я хворіє на цю недугу. Фіксуються навіть випадки аерогенного зараження – через вдихання часток пилу, що містять вірус. Збудник швидко гине при кип’ятінні, але може тривало зберігатися у замороженому стані.
Захворювання починається гостро, з раптового блювання, підвищення температури тіла до 38,5-39,0 С. Виникає діарея, що супроводжується біллю в животі, бурчанням, здуттям живота. Випорожнення водянисті, рясні, без домішок. У дітей раннього віку може виникати швидке зневоднення організму в результаті значних втрат рідини. Чим менший вік дитини, тим більша загроза зневоднення і більш важкого перебігу даної недуги. Симптомами зневоднення є сухість шкіри та слизових оболонок, западіння великого тім’ячка у немовлят, зниження кількості та об’єму сечовипускань, млявість, сонливість. На першому етапі зневоднення виражена спрага, та в подальшому вона може змінюватися на відмову від пиття.
Що можна порадити у ситуації, коли виникла підозра на гостру кишкову інфекцію будь-якої природи?
— Ніколи не займатися самолікуванням, особливо якщо це стосується дітей. Не бійтеся звернутися до дільничного лікаря, адже легкі форми кишкових інфекцій дозволяється лікувати вдома.
— Негайно, ще до приходу лікаря, необхідно розпочати відпоювання хворого рідиною: слаболужною негазованою мінеральною водою, відваром сухофруктів, злегка підсолодженим чаєм, перевареною водою. Рідина вживається маленькими ковтками через кожні 5-10 хвилин. Дитину можна поїти з ложки, ріжка, піпетки, шприца без голки.
— Ні в якому разі не можна вживати антибіотики без призначення лікаря. Горезвісний препарат «левоміцетин», який так полюбляє населення, на сучасному етапі давно не призначається, так як викликає масу побічних дій і в деяких випадках навіть може сприяти ускладненням у вигляді дизбактеріозу. Сучасна медицина має у своєму арсеналі багато нових сучасних ліків, але, повторюсь, призначає їх тільки лікар.
— З обережністю слід застосовувати препарати, що мають антидіарейні властивості: «імодіум», «лоперамід», у дітей до 2 років вони взагалі категорично протипоказані. Без шкоди для здоров’я можна вживати «смекту», «ентеросгель» чи «мультисорб».
Відомо, що хворобу легше попередити, ніж лікувати. Тому з метою профілактики перш за все буде банальна порада зразу мити руки, переступивши поріг квартири, особливо перед вживанням чи приготуванням їжі. Воду краще пити після кип’ятіння, як мінімум після відфільтровування. Якщо у сім’ї є маленька дитина, необхідно уникати місць великого скупчення людей, особливо дітей раннього віку, так як діти мають звичку тягти в рота іграшки, соски, власні пальці, що значно сприяє зараженню. Овочі та фрукти слід ретельно мити, бажано обдати кип’ятком перед вживанням. При випадках захворювання одного з членів сім’ї потрібно виділити для хворого окремий посуд та рушник. Дотримуючись цих нехитрих правил, можна захистити себе та свою родину від неприємних несподіванок. Бажаю здоров’я!
Лікар-епідеміолог
Комсомольської міськСЕС Волик А.В.