Отже, що по підсумках сьогоднішньої урядової наради.
Вислухали позицію в.о. міністра, чому потрібно підтримати законопроекти по зміні принципу фінансування.
Загалом озвучене і сама подача більше орієнтована на громадян і пацієнтів (і з цих позицій все зрозуміло). А як нардепу і організатору охорони здоров’я — ні. Питань додалося.
Так, ми відходимо від принципу оплати стін і запускаємо гроші за пацієнтами (ок, раціонально). Але забезпечення лікарів у цьому проекті «провисає». Хто і на яких умовах буде надавати медичні послуги. Власне, пакет медичних послуг ще не сформований.
Стимули молодим лікарям — під питанням і як регулювати конкуренцію з тими, кого вже знають — теж не дуже зрозуміло. Також незрозуміло за рахунок чого буде забезпечуватися матеріально-технічне оснащення лікарень. Це бюджети громад тепер цим мають опікуватися чи все таки субвенції будуть додавати?
Немає чіткості по фінансах.
І суто медичне — декларується перехід на міжнародні протоколи. Яким чином передбачається уніфікація? Як скоро? Навчання лікарів і корекція навчальних програм?
Довгоочікуваного і медиками, і пацієнтами переходу на повноцінне медичне страхування, вочевидь, не передбачається.
І ще одне — за весь час не відбулось жодної колегії команди МОЗ і керівників охорони здоров’я з областей, які могли б відзвітувати про свою роботу, пояснити регіональні особливості і виробити якусь єдину стратегію. Навіть за недоліки по регіонам нікому відповісти — питати нікому, бо неврегульовані позиції у самому відомстві. Виходить, що на місцях все на саморегулюванні.
Дуже сподіваюсь на більш точні розрахунки і планування від МОЗу. Бо можемо зруйнувати існуюче і не дати нового якісного.
Костянтин Іщейкін — народний депутат України
04.04.2017 року