Також доповідач висловила сподівання, що в майбутньому Україна відмовиться від медичної субвенції, що надається місцевим бюджетам. О. Солдатенко наполягає тільки на прямому фінансуванні, оскільки, на її думку, таким чином кошти легше розподіляти і потім легко контролювати видатки.
Спікер наголосила, що оскільки в Декларації передбачено, що операційні видатки фінансуються в обсязі не менше 70% від потреби, її потрібно буде розрахувати в тому числі використовуючи нормативний метод, який застосовувався раніше. Дані нормативи є науково обґрунтованими, єдине, вони потребують уточнення у зв’язку зі зміною соціально-економічної ситуації в країні і протоколів лікування.
Про фармацію в контексті реформи охорони здоров’я розповів Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, президент Українського агентства з оцінки технологій охорони здоров’я, голова ГО «Спілка працівників фармації». Він зауважив, що, на його думку, сьогодні аптеки стали схожими на торговельні заклади, однак вони повинні повернути статус закладу охорони здоров’я, де провізор чи фармацевт стануть на одну сходинку з лікарем первинної ланки. Адже часто пацієнт не йде до лікаря, коли в нього захворювання, яке не загрожує життю, а звертається в аптеку. І фармацевтичний працівник повинен надати йому кваліфіковану консультацію, допомогти обрати необхідний безрецептурний лікарський засіб. Це було б виходом у нинішній ситуації, оскільки необхідна кількість лікарів первинної ланки відсутня.
Окрім цього, в Україні продовжують застосовуватися дороговартісні, часто застарілі й невивчені технології лікування. Для уникнення цього у світі використовується оцінка технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — HTA). Тобто країни, користуючись світовими інструментами, давно вже мають відповіді на питання, що необхідно купувати за бюджетні кошти та які технології мають застосовуватися. Однак, на жаль, в Україні робляться лише перші кроки в цьому напрямку, які, можливо, завдяки експертній платформі «ПРО S VITA» вдасться прискорити.
У свою чергу, Олег Галенко, директор Міжнародної агенції кооперації «Liberti», звернув увагу, що сьогодні МОЗ України ігнорує ініціативи від інституцій громадянського суспільства. Такі дії призводять до того, що суспільство починає протестні акції, наприклад, Всеукраїнська акція протесту, яку організувала Професійна спілка працівників охорони здоров’я України з метою захисту конституційних прав медичних працівників.
Доповідач звернув увагу, що експертна платформа, навпаки, є відкритою для всіх охочих, які вільно можуть долучитися до її роботи. Окрім цього, наразі вона виступила з ініціативою щодо створення договірного об’єднання шляхом підписання меморандуму між інститутами громадянського суспільства, метою якого є ініціювання розробки та впровадження державної цільової програми реформування системи охорони здоров’я України на 2018–2030 рр. Основним її завданням є подовження життя громадян України до 80+ років.
Також наразі планується звернутися з ініціативою до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я щодо створення спільної робочої групи при Комітеті за участю народних депутатів, представників профільного міністерства та інституцій громадянського суспільства.
Ігор Найда, кандидат медичних наук, лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в майбутнє», запевнив, що суспільство буде інформуватися про діяльність експертної платформи, в подальшому планується проведення круглих столів, конференцій, під час яких обговорюватимуться напрямки діяльності, які проголошені в Декларації. Також найближчим часом на сторінці експертної платформи «ПРО S VITA» в соціальній мережі Facebook буде відкрито майданчик для обговорення розробленої Декларації і подальшої розробки проекту Концепції національної системи охорони здоров’я України.
фото Сергія Бека