У МОЗ заявляють, що стара система охорони здоров’я в Україні повинна бути зруйнована, щоб звести щось нове. Чи дійсно наша система була така погана?
Та ні, не погана. Просто система не може працювати без грошей. Саме гроші змушують систему обертатися. А немає грошей — система стоїть. Чиновники стверджують, що грошей на медицину досить. Але це не так — якби було достатньо, ніхто б не доплачував. Тому, як можна судити, погана у нас система медицини або хороша.
Наприклад, в 1978 році ВООЗ визнала радянську систему охорони здоров’я кращою. І що, вона раптом зіпсувалася? Ні, просто з 90-го року (тоді як при СРСР 7-9% ВВП прямувало на систему охорони здоров’я), стали виділяти не більше 3% ВВП. І як вона може працювати нормально при такому фінансуванні?
Це все одно, що вичавлювати останні сили з голодного, загнаного коня або перетягувати діряву і коротку ковдру і при цьому скаржитися, що вони погані. Один з обласних діагностичних центрів отримав бюджет в розмірі 20 млн грн, а послуг надали там, як потім підрахували, на 50 млн грн. І це по мінімуму. А якщо по-хорошому, то необхідну суму зовсім потрібно помножити на 10.
У нас же тепер, згідно з протоколами Супрун, на пацієнта буде виділятися 210 грн. в рік — це все одно, що Ісус прогодував сім тисяч чоловік сім’ю хлібами і двома рибами. Це чудо зафіксували в біблії, але в реальності чудес не відбудеться. Це соціалдарвінізм.
Грубо кажучи, у кого немає сил і грошей, всі вимруть. Слабкі, немічні, непотрібні залишаться в Україні, а здорові, хто ще може працювати, виїдуть за кордон.
Чиновники нам показують успішні приклади інших країн, але не можна так взяти і просто ввести нову систему — не можна висмикнути рослину з коренем і просто пересадити на нове місце. Щоб ввести систему, потрібні гроші, а їх на медицину виділяють дуже мало.
Джерело: МедПросвіта. Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів