РЕЗОЛЮЦІЯ
Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Первинна медична допомога в Україні:
кращі практики сімейної медицини»
07- 08.06.2017 р. м. Київ
Ми учасники Всеукраїнської конференції організованої Українською асоціацією сімейної медицини констатуємо.
Формування національної моделі первинної медичної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини в Україні відбувається майже три десятиліття. На сьогодні в Україні тільки у державних і комунальних закладах охорони здоров’я працюють близько 14 000 лікарів загальної практики-сімейних лікарів, що складає 2/3 лікарів первинної ланки.
Найбільш динамічні й результативні зміни у організації і наданні первинної медичної допомоги населенню відбувалися у пілотних, а слідом за пілотними й у не пілотних, регіонах у 2011 – 2014 роках.
У цей період до того лише декларативний пріоритет розвитку первинної медичної допомоги був підкріплений затвердженням низки системоутворюючих законодавчих і нормативно-правових актів, інвестиціями у розвиток первинної ланки з державного і місцевих бюджетів. Були започатковані ключові інструменти для підвищення якості первинної медичної допомоги. Передусім це затверджені у 2013 році кваліфікаційні характеристики лікаря загальної практики-сімейного лікаря відповідно до компетенцій, затверджених Всесвітньою організацією сімейної медицини (WONCA), а також низка інших нормативно-правових актів, які базуються на компетенціях сімейного лікаря: табель оснащення, положення про заклади ПМД, інноваційний механізм оплати праці із застосуванням стимулювання продуктивної і якісної праці і, нарешті, програма післядипломної підготовки сімейних лікарів, затверджена в 2015 році.
В основу системи, яка почала розбудовуватись, відповідно до сучасних світових і європейських трендів було покладено роботу лікарів ЗП-СЛ у групах, організаційною основою яких стали центри первинної медико-санітарної допомоги, із гнучкою їх підтримкою спеціалізованою ланкою медичної допомогою.
У всіх цих процесах активну участь взяла Українська асоціація сімейної медицини. На жаль не усе ми встигли зробити, й не усі інструменти й механізми набули завершеності й досконалості, що не було можливо за короткотривалістю того періоду. Але за умови наступності політики охорони здоров’я ми мали можливість у наступні 3 роки до сьогодні просунутися далеко вперед.
На жаль, попри підписання Угоди про євроасоціацію, де розвитку первинної медичної допомоги приділено окрему увагу, будь які поступальні кроки за згаданими напрямками були припинені. У зв’язку з децентралізацією знову почався процес подрібнення закладів ПМД, в останню добу правове поле функціонування і розвитку ПМД звужене, вектор розвитку державному рівні був перекреслений.
Для майбутнього первинної ланки були запропоновані цілком нові орієнтири, які не враховують національний контекст і не кореспондуються зі світовими тенденціями розбудови систем охорони здоров’я на принципах первинної медико-санітарної допомоги.
Проголошено пріоритет соло-практики, у поєднанні зі стимулюванням виключно охоплення якнайбільшої кількості пацієнтів. Передбачається, що якість первинної медичної допомоги має бути наслідком виключно конкуренції лікарів у боротьбі за кожного пацієнта. Такий підхід ігнорує значний абсолютний дефіцит лікарських кадрів на первинній ланці, що у поєднанні з майже половинною часткою лікарів пенсійного і передпенсійного віку створює ризик різкого зниження доступності первинної медичної допомоги. Крім зазначеного, світовий досвід свідчить, що найбільша ефективність і якість первинної медичної допомоги проявляється при груповій організації практик, коли лікарі не конкурують між собою, а співпрацюють в інтересах пацієнта.
Пропозиції Асоціації до МОЗ щодо необхідності корекції курсу проігноровані.
В прикінцеві положення законопроекту “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” (№6327) внесено положення, згідно з яким пропонується з Основ законодавства України про охорону здоров’я вилучити згадку про лікаря загальної практики-сімейного лікаря, замінивши його незрозумілим поняттям «лікар первинної медичної допомоги».
Все це вкрай занепокоює УАСМ, та спонукає до пошуку власних дій спрямованих на захист права пацієнтів на доступну і якісну первинну медичну допомогу, права працівників первинної допомоги на умови належної практики.
Ми пропонуємо підходи щодо піднесення ролі медсестер у наданні первинної медичної допомоги, що полягає у наданні медсестрі загальної практики-сімейної медицини власних повноважень які реалізуються у координації з лікарем.
Ми розвиваємо співпрацю з педіатричною службою й пропонуємо за її допомогою широке впровадження інструменту ВООЗ/ЮНІСЕФ щодо інтегрованого ведення дитини.
Ми розвиваємо співпрацю з регіонами щодо розробки і впровадження комплексного інструментарію доказових скринінгів, за ідеологією, сформованою на грудневій 2016 року Конференції УАСМ.
Ми започатковуємо Рух за належну практику первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини.
Ми сприяємо формуванню лідерства первинної медичної допомоги у системі охорони здоров’я відповідно до Алма-Атинського процесу.
Ми розвиваємо співпрацю з пацієнтськими організаціями щодо формування системи громадського нагляду за закладами первинної ланки, й спільного обстоювання їх розвитку в інтересах громад ,та інше.
З огляду на зазначене пропонуємо:
- Верховній Раді України:
1.1. При розгляді реформаторських законопроектів (законопроект №6327) вилучити з них положення, які нівелюють вектор розвитку первинної медичної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.
1.2. Здійснювати нагляд за втіленням в життя Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на тему: “Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування” від 27 липня 2016 року.
- Кабінету Міністрів України та МОЗ:
2.1. Переглянути вектор розвитку первинної медичної допомоги щодо надання пріоритету соло-практиці, що йде у розріз з світовими і європейськими трендами, ігнорує національний досвід та актуальну кадрову ситуацію, а отже несе ризик зниження доступності і якості медичного обслуговування населення на первинному рівні.
2.2. Сприяти налагодженню співпраці між громадським і державним сектором у розбудові національної системи первинної медичної допомоги.
2.3. Спільно з УАСМ розробити і впровадити методологію економічного стимулювання продуктивної і якісної праці у– центрах ПМСД та інших організаційних формах надання ПМД.
2.4. Сприяти Руху за належну практику первинної медичної допомоги – сімейної медицини, започаткованому УАСМ.
2.5. При розробці нормативно-методичних документів щодо організації надання первинної медичної допомоги врахувати пропозиції УАСМ щодо визначення ролі медсестер загальної практики-сімейної медицини у команді первинної медичної допомоги.
2.6. Вжити заходів щодо прогнозування і планування кадрового забезпечення первинної медичної допомоги, передусім лікарями загальної практики-сімейними лікарями.
2.7. Вжити заходів щодо забезпечення випускників ВМНЗ, що навчались за бюджетною формою, першим місцем роботи.
2.8. Внести зміни до програми додипломної підготовки лікарів з урахуванням кваліфікаційних характеристик лікаря загальної практики-сімейного лікаря.
2.9. Відновити розробку національних стандартів медичних послуг на основі застосування міжнародних джерел доказової інформації.
2.10. Впровадження класифікації ІСРС 2 в закладах ПМСД
- Обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:
3.1. Сприяти налагодженню співпраці між громадським і державним сектором у розбудові системи первинної медичної допомоги.
3.2. Сприяти формуванню регіональних і місцевих медичних просторів на принципах первинної медико-санітарної допомоги, проголошених ВООЗ та лідерства первинної медичної допомоги.
- Керівним органам УАСМ:
4.1. Забезпечити доопрацювання методології оцінки належної практики первинної медичної допомоги – сімейної медицини з урахуванням результатів пілотування у місті Києві та Київській області, а також з врахуванням досвіду колег з інших країн.
4.2. Спільно з регіональними осередками УАСМ сприяти розробленню й реалізації проектів і програм розвитку первинної медичної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини у співпраці з місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування, міжнародними організаціями.
4.3. Нарощувати міжнародну співпрацю за-для сприяння вдосконаленню й поширенню належної практики первинної медичної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.
4.4. Затвердити емблему асоціації в органах юстиції
- Регіональним осередкам УАСМ:
5.1. Активно укладати меморандуми по співпрацю з місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування щодо реалізації спільних проектів розвитку ПМСД на засадах сімейної медицини.
5.2. Сприяти поширенню Руху за належну практику первинної медичної допомоги-сімейної медицини шляхом організації самооцінки у закладах первинної медичної допомоги.
5.3. Сприяти формуванню системи громадського нагляду за діяльністю закладів первинної медичної допомоги, громадської підтримки розбудови системи громадського здоров’я на рівні місцевих громад під егідою закладів первинної медичної допомоги.
5.4. Брати активну участь у роботі органів місцевого самоврядування з метою формування лідерства первинної ланки на єдиному медичному просторі.
- Пацієнтським організаціям:
6.1. Долучатися до роботи УАСМ і її регіональних осередків та сприяти формуванню місцевих мереж громадського здоров’я у співпраці усіх зацікавлених сторін і відповідальних секторів.
6.2. Долучатися до процесу формування системи громадського нагляду за діяльністю закладів охорони здоров’я у тому числі закладів первинної ланки.
Члени Української асоціації сімейної медицини
Правління асоціації
Президент асоціації Лариса Матюха